Розділ цитується за підручником Бондаренко О.О.,
Ластовецький В.В.,. Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А. Інформатика. 5
клас.
Щоб написати програму на тій чи іншій мові програмування,
необхідно знати алфавіт мови, правила запису команд цією мовою і правила їх
використання в програмі.
Алфавіт мови Python
Програмний код на Python містить слова англійської мови і
символи. При створенні програм можуть використовуватися такі символи:
- літери латинського алфавіту A..Z, a..z; цифри 0..9;
- знаки арифметичних операцій, спеціальні символи: + – * / \^ = < > ( ) . , : ; ‘ # _; комбінації символів: <=, >=, <>, = =; !=,**;
- службові слова, що мають фіксований для Python зміст, наприклад: and, elif, if, print, as, else, import тощо.
Синтаксис мови – сукупність правил побудови команд мови
програмування.
Семантика мови – сукупність правил виконання
комп’ютером команд, записаних мовою програмування.
Величини в мові Python
Окремий інформаційний об’єкт (число, символ, рядок та ін.)
називають величиною.
Основними характеристиками величин є назва, вид, тип
і значення
Вид величини визначає спосіб використання величини в
програмі. Величина може бути константою (тобто постійною) або змінною.
Константи — це величини, значення яких не можуть
змінюватися в ході виконання програми. Прикладом константи може бути число (5,
1.23) або рядок: "Це рядок!". Змінні — величини, значення
яких можуть змінюватися в ході виконання програми.
Змінна – це іменована частина пам’яті твого комп’ютера,
де ти тримаєш певну інформацію. На відміну від констант змінним дають імена
(ідентифікатори).
Існують певні правила, яким потрібно слідувати при
іменуванні змінних:
- Першим символом імені має бути літера чи знак нижнього підкреслювання '_'.
- Решта імені може складатися з літер, чисел або знаків нижнього підкреслювання.
- Не можна використовувати спеціальні символи, такі, як /, # або @.
- Не можна використовувати пробіли.
- Імена змінних чутливі до регістру. Наприклад, myname і myName – це різні змінні.
- Не можна називати змінні іменами команд, наприклад, print.
Приклад 1. Правильними ідентифікаторами є i, __my_name,
name_23, a1, b2. Приклад неправильних імен: 2things, this is spaced out,
my-name.
Коментарі в програмі
Коментар — це текст, призначений для читання
людиною, а не комп’ютером. Коментар – це підказка для нас, яку дію
виконує програма.
Щоб комп’ютер відрізнив команди від коментарів, у мові
Python перед текстом коментаря ставиться знак ’#’. Редактор IDLE виділяє
коментарі червоним кольором, нагадуючи про те, що Python проігнорує ці
фрагменти коду.
Приклад 2. Коментар пояснює призначення наступної
команди:
# Запит імені користувача
s = input(‘Як тебе звати? ‘)
Типи величин в мові Python
Тип величини визначається обсягом пам’яті, необхідним
для її збереження, множиною припустимих значень величини, та
операціями, які можна над нею виконувати.
Основними типами величин є числа і рядки.
В Python є два типи числових даних: цілі числа (int), тобто
числа без дробової частини, і дійсні (float) – дробові числа з
десятковою крапкою.
Цілі числа потрібні для рахунку (перший, другий, третій…).
Кількість учнів у класі, вік людини, кількість предметів ми зазвичай указуємо
за допомогою цілих чисел. Числа з плаваючою крапкою, або десяткові дроби,
потрібні, коли ми хочемо указати частину чого-небудь,
наприклад, 3.5 м, 1.25 грн. Звісно, у програмі ми не
будемо указувати одиниці вимірювання (метри, гривні), лише число з дробовою
частиною.
В якості роздільника між цілою і дробовою
частиною числа використовуйте крапку.
Рядок – це взята в одинарні лапки послідовність
будь-яких символів – цифр, літер, розділових знаків. У змінних рядкового типу
ми зберігатимемо фрагменти тексту.
Оператори Python
|
Математичні оператори Python
|
|||
|
Операція
|
Символ оператора
|
Приклад
|
Результат
|
|
Додавання
|
+
|
Res = 15+3
|
Res = 18
|
|
Віднімання
|
–
|
A = Res – 10
|
A = 8
|
|
Множення
|
*
|
A = A*2
|
A = 16
|
|
Ділення
|
/
|
Res = 5 / 2
|
Res = 2.5
|
|
Обчислення неповної частки від ділення
|
//
|
Res = 5 // 2
|
Res = 2
|
|
Обчислення остачі
|
%
|
Res = 5 % 2
|
Res = 5
|
|
Піднесення до степеня
|
**
|
A = 4**2
|
A = 16
|
Випадкові числа
Випадкові числа часто застосовують у програмуванні при
створенні ігрових або тестових програм тощо. Щоб отримати випадкове число,
необхідно за допомогою команди import завантажити в Python
функцію randint. Функція randint(х1,х2) вибирає ціле випадкове число
в діапазоні від х1 до х2.
Приклад 7. Отримання випадкового числа в діапазоні від
1 до 10.
>>> from random import*
>>> randint (1,10)
8
>>> randint (1,10)
6
Синтаксичні помилки
Якщо Python не може зрозуміти введену вами команду, то він
може вивести у відповідь повідомлення про помилку з
текстом «SyntaxError». Місце помилки у вікні консолі помічається
червоним кольором. Після команди, що містить помилку, виводиться повідомлення про
помилку.
Уважно читайте це повідомлення – це допоможе зрозуміти, в
чому помилка, і виправити її.
Приклад 8. У виразі допущено помилку: надруковано зайву
дужку. В консолі з’являється повідомлення про синтаксичну помилку.
>>> (x+5))
SyntaxError: invalid syntax
Комментариев нет:
Отправить комментарий